«„1C“ розбрату. Як російська система автоматизування бізнесу вкорінилась в Україні» — під таким заголовком у кінці квітня цьогоріч вийшла стаття на DOU.UA. Ми спробували виділити головне з цього матеріалу та додати власні коментарі й уточнення як компанія, яка майже 30 років займається розробкою та впровадженням української програми для автоматизації бухгалтерського, фінансового та оперативного обліку.
Основним меседжем вищезгаданої публікації, як і будь-якої іншої на схожу тематику, є думка про «непотопність» російського продукту навіть після окупації Донбасу, анексії Криму, введення санкцій 2017 року та початку повномасштабного воєнного вторгнення на територію України 24 лютого 2022 року. То чому ж склалася така ситуація і як із неї виходити?
Програмні продукти російської компанії «1С» з початку 2000-х історично є одними з найпопулярніших рішень для автоматизації управління та обліку на підприємствах пострадянського простору, зокрема в Україні. Навіть попри те, що на продукти цього розробника з 2017 року накладені санкції, впродовж кількох останніх років аж до лютого 2022-го в українських компаніях був стабільний попит на спеціалістів «1C». Та й зараз в оголошеннях про пошук бухгалтерів доволі часто зустрічається рядок «досвід роботи з 1С».
Точну кількість активних компаній-користувачів продуктів «1С» в Україні важко оцінити, зокрема, через значний обсяг піратського використання програм, проте на момент накладання санкцій ця цифра сягала до 500 тисяч українських фірм. Серед них і державні підприємства, яким прямо заборонено використовувати програмні продукти «1С» та похідні від них, а також держкомпанії критичної інфраструктури України. Про це розповіли в Службі безпеки України.
«Попри вжиті державними органами України [санкційні] заходи, на даний час фіксуються непоодинокі випадки використання та впровадження на об’єктах критичної інфраструктури програмного забезпечення, розробленого або виготовленого суб’єктами господарювання держави-агресора (РФ)», — йдеться в офіційному листі Департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки при СБУ за підписом начальника Департаменту Іллі Вітюка.
У СБУ зазначають, що ситуація з використанням держустановами продуктів «1С» становить реальну загрозу національній безпеці:
«Використання державними установами програмних продуктів, до яких застосовані спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), створює реальну загрозу порушення конфіденційності, цілісності й доступності даних, які циркулюють в автоматизованих системах».
На момент запровадження санкцій проти 1С у 2017 році представники української влади пояснювали, що завдяки таким продуктам може збиратися інформація про компанії-користувачі задля підриву економіки країни.
Як «BAS» стала правонаступницею «1С» після накладання санкцій
Після накладання санкцій на продукти «1С» у 2017 році правонаступницею їхніх технологічних рішень в Україні стала система «BAS», підтримкою якої опікується українська «Спілка автоматизаторів бізнесу». Її керівником є українець Вадим Мазур, засновник та директор підсанкційної компанії «Скайлайн Софтвер», що виступала оператором постачання продуктів «1С: Підприємство» під егідою «Єврософтпрому» до 2017 року.
До початку агресії росії на Донбасі та в Криму саме «Єврософтпром» — дочірнє підприємство російської фірми, що також перебуває під санкціями РНБО, — було правовласником програмних продуктів «1C:Підприємство» в Україні. Проте у 2014 році цю фірму продали кіпрській компанії Chemlero Holdings Limited.
Імовірно, саме після фактичного унеможливлення продажу продуктів «1C» в Україні через санкції РНБО Мазур та «Спілка автоматизаторів бізнесу» почали просувати українцям аналог цих програм — «BAS».
Власником торговельної марки «BAS ERP» є польська NetHelp Jarocki Piotr (Піотр Яроцкі), розташована в місті Забже. У відкритих реєстрах зазначено, що вона створена в 2007 році та налічує лише одного співробітника — вірогідно, ним і є Піотр Яроцкі. У профілі Яроцького в LinkedIn у розділі «Досвід роботи» вказано, що з 2008 по 2010 роки він був головним розробником у польському представництві «1С», а офіс NetHelp Jarocki Piotr у польському Забже, де зареєстрована компанія, на фото 2012 року виглядає як приватний будинок.
Достеменно відомо, що довіреною особою компанії Яроцького в Україні, що представляє його інтереси як правовласника торговельної марки «BAS ERP», є товариство «Міжнародна правова група», що «допомагає користувачам програм автоматизації бізнесу». Водночас майновими правами на програму «1С:Підприємство» в Україні володіє естонська компанія OU Molenari, довіреною особою якої також є «Міжнародна правова група». Висновки можете зробити самостійно.
При цьому ІТС — єдиний договір для отримання доступу до сервісів та оновлень програм для автоматизації бізнесу, зокрема «BAS», досі укладається через сайт на піддомені 1c.ua. Існує й дзеркало відповідного сайту на піддомені bas-soft.eu.
Втім, продана українська «донька» російської фірми наразі належить кіпрській Chemlero Holdings Limited — її директором є Михайлина Зіноніс, яку неперевірені російські джерела називають «керманичем більшості активів Росії на сотні мільярдів доларів», що також може бути повʼязаним з російським підприємцем українсько-єврейського походження Віктором Вексельбергом, який, зокрема, є близьким до російської влади та перебуває під санкціями США.
Так на сайті TQM Systems, одного з постачальників вищеперерахованих продуктів, досі міститься розділ «1С:Підприємство», однак натомість клієнтам упродовж 2021 року пропонували придбати ліцензію на «BAS» через те, що «з 01.01.2021 програма „1С:Підприємство Бухгалтерія“ знята з продажу». І тільки минулого місяця з’явилося повідомлення, з відсилом на дату початку війни в Україні, про відмову від російських програм. Що це, чергове «перефарбування» чи нарешті прояв української свідомості? Дуже сподіваємося, що останнє.
Чому українські компанії неохоче відмовляються від російських програм
Небажання перелаштовувати вибудовані бізнес-процеси, сплачена ліцензія на певний час наперед, висока вартість переходу на новий продукт — це основні причини, через які українські компанії не готові відмовлятися від систем «1C», BAS, «UA-Бюджет», KBS.
Загалом, усі ці причини — не більш ніж відмовка. За бажання можна замінити «1С» на аналог за мінімальний час, оскільки українські компанії з автоматизації бізнесу готові піти назустріч із придбанням ліцензій.
«Працівники компаній звикли до „1С“, і ці зміни можуть викликати з їхнього боку негатив, але я думаю, що свідомі фахівці самі виступатимуть ініціаторами таких змін», — пише український Software Engineer Олександр Лисий, який впродовж 11 років працював 1C-програмістом.
«Перехід на нову систему — це не тільки матеріальні витрати (такі системи можуть коштувати дуже дорого), найбільш вирішальним фактором є людський. Саме бажання чи небажання персоналу перейти на нову систему багато в чому визначає те, чи буде проєкт успішним. У моїй практиці було багато випадків, що система була зроблена чітко під вимоги компанії, але персонал щоразу вигадував функціонал, без якого, як він казав, не зможе користуватися системою», — розповідає один із консультантів.
У більшості випадків співробітникам будь-якої компанії доведеться адаптуватись під нову облікову програму, оскільки продукт слід «заточити» під потреби компанії. А термін переходу на нову систему залежить від запитів самої фірми щодо процесів, які вона хоче автоматизувати.
Нещодавні атаки на сервери 1С мали своє «відлуння» і для українських користувачів російських програм: робота деяких сервісів була утруднена або повністю зупинена. Це вкотре підтверджує зв'язок з російськими компаніями.
Дилерська мережа, про яку ми розповідали в матеріалі «Дилерська мережа в IT індустрії: інновація чи рудимент?», зараз також активно реагує на події з російським продуктом. Усе більше місцевих спеціалістів розмірковують над переходом на обслуговування іншого ПЗ, шукають шляхи створення нових співпраць з українськими компаніями. А в кого є можливість — взагалі про зміну виду діяльності. Чи не залишаться невдовзі компанії, які так тримаються за російське, сам на сам із програмою, яка не оновлюється і не розвивається?
Тож, для тих, хто чекає прямої вказівки «зверху» про перехід з підсанкційних (російських) програм, ми можемо порадити тільки одне: дайте собі відповідь на запитання «Чи готові Ви тихо спонсорувати ворога тільки тому, що просто звикли до інтерфейсу своєї програми?». Аргумент на користь переходу з російського програмного забезпечення в першу чергу лежить в етичній площині. Україна знаходиться в стані війни з росією. Завдяки таким продуктам як «1C», BAS, «UA-Бюджет», KBS може збиратися інформація про компанії, які користуються ними, потім ця інформація може бути використана для підриву економіки нашої країни. Крім цього, купуючи російський продукт, ви фінансуєте країну-агресора.
«Дебет Плюс» — це програмний продукт, розроблений в Україні і для України.
Детальніше про програму «Дебет Плюс» читайте на сайті https://debetpro.com.ua
або зверніться за телефонами й отримайте відповіді на всі ваші запитання:
+38 (097) 519 4738
+38 (098) 381 3843
+38 (050) 170 5102
+38 (063) 810 3783